кітчевий

кі́тчевий

-а, -е.

Стос. до кітчу; що є кітчем. Кітчева музика.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кітчевий — кі́тчевий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кітчевий — КІ́ТЧЕВИЙ, КІ́ЧЕВИЙ, а, е. Прикм. до кітч, кіч. Поль Дюваль у 1870-х, переїхавши з провінційного Фекана до Парижа, майже відразу став кітчевою й одіозною особою (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах