лабіринтодонти

лабіринтодо́нти

-ів, мн.

Надряд вимерлих земноводних, що жили з пізнього девону до пізнього тріасу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабіринтодонти — ЛАБІРИНТОДО́НТИ, ів, мн. (одн. лабіринтодо́нт, а, ч.), палеонт. Найбільш поширений надряд викопних земноводних палеозойської і мезозойської ери із відносно великим черепом, подібних на крокодилів або на саламандр. Викопні земноводяні з групи лабіринтодонтів відомі з палеозою (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах