1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лайливець

лайли́вець

-вця, ч., рідко.

Той, хто лається, має звичку лаятися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лайливець — лайли́вець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. лайливець — див. сердитий Словник синонімів Вусика
  3. лайливець — ЛАЙЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто лається, має звичку лаятися. [Терентій:] За кордон такого лайливця, коли б я був царем, .. я б не пустив (О. Довженко); Лайливці мудрих, ганьбителі великих предків! Окрім своїх сентенцій, для них нема святого (Василь Шевчук). Словник української мови у 20 томах
  4. лайливець — ЛАЙЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч., рідко. Той, хто лається, має звичку лаятися. [Терентій:] За кордон такого лайливця, коли б я був царем, .. я б не пустив (Довж., І, 1958, 401). Словник української мови в 11 томах