1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лангобарди

лангоба́рди

-ів, мн.

Давнє германське плем'я, яке жило між Ельбою та Одером, згодом – на півдні Данії. У 6 ст. н. е. вдерлися до Італії та заснували державу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лангобарди — ЛАНГОБА́РДИ, ів, мн. (одн. лангоба́рд, а, ч.). Плем'я германців, яке жило між Ельбою та Одером, а згодом поширилися на територію від Австрії до Центральної Італії. Словник української мови у 20 томах