лахмітник

Значення в інших словниках

1. лахмітник — лахмі́тник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. лахмітник — ЛАХМІ́ТНИК, а, ч., розм. 1. Той, хто скуповує і продає старі зношені речі; ганчірник. Віра Павлівна вже жаліла, що не віддала лахмітникові рами – бодай хоч щось було б у кишені, та лахмітник більше не з'являвся; Підійшов був лахмітник з брудною торбою... Словник української мови у 20 томах
3. лахмітник — ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. Словник синонімів української мови
4. лахмітник — ЛАХМІ́ТНИК, а, ч., розм. 1. Той, хто скуповує і продав старі зношені речі. В її кімнаті стояв важкий дух пудри, духів і від безлічі меблів було тісно, як у крамничці лахмітника (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, II, 1952, 159). 2. зневажл. Той, хто ходить у лахмітті (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах