левіафан

левіафа́н

-а, ч.

1》 За біблійною легендою – величезне морське страховище або літаючий дракон.

2》 книжн. Те, що вражає своїми величезними розмірами або силою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. левіафан — левіафа́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. левіафан — ЛЕВІАФА́Н, а, ч. 1. За біблійною легендою – величезне морське страховище або літаючий дракон. З тим самим видом він [цар на малюнку] левів полює, левіафанів ловить, б'є пташок і їде полем через людські трупи (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  3. левіафан — левіафа́н (давньоєвр. Лів’ятан) 1. Велика морська потвора, згадувана в Біблії. 2. Назва головного твору англійського філософа-матеріаліста 17 ст. Т. Гоббса. 3. Машина для миття вовни – видалення з неї бруду і зажиреності. 4. Переносно – щось величезне, страхітливе. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. левіафан — ЛЕВІАФА́Н, а, ч. 1. За біблійною легендою — величезне морське страховище або літаючий дракон. З тим самим видом він [цар на малюнку] левів полює, левіафанів ловить, б’є пташок і їде полем через людські трупи (Л. Укр., І, 1951, 252). 2. книжн. Те, що вражає своїми величезними розмірами або силою. Словник української мови в 11 томах