легені

леге́ні

-нь і -ів, мн. (одн. легеня, -і, ж.).

Орган дихання у людини і хребетних тварин, що розміщується в грудній порожнині.

Застійні легені — симптомокомплекс, який спостерігається при лівошлуночковій або лівопередсердній недостатності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легені — ЛЕГЕ́НІ, нь і ів, мн. (одн. леге́ня, і, ж.). Орган дихання у людини і хребетних тварин, що розміщується в грудній порожнині. Що в неї таке – грип чи запалення легенів? Хіба без лікаря взнаєш (А. Словник української мови у 20 томах
  2. легені — Парний дихальний орган хребетних, що дихають атмосферним повітрям; л. ссавців знаходяться у грудній порожнині, вкриті плеврою і поділені на частки (в людини права л. має 3 частки, ліва — 2.; складаються з бронхів і легеневих пухирців. Універсальний словник-енциклопедія
  3. легені — ЛЕГЕ́НІ, нь і ів, мн. (одн. леге́ня, і, ж.). Орган дихання у людини і хребетних тварин, що розміщується в грудній порожнині. Що в неї таке — грип чи запалення легенів? Хіба без лікаря взнаєш (Хижняк, Тамара, 1959, 190); Жаба дихає за допомогою легень, а також і шкіри (Зоол., 1957, 89). Словник української мови в 11 томах