легені

ЛЕГЕ́НІ, нь і ів, мн. (одн. леге́ня, і, ж.).

Орган дихання у людини і хребетних тварин, що розміщується в грудній порожнині.

Що в неї таке – грип чи запалення легенів? Хіба без лікаря взнаєш (А. Хижняк);

Стали тягти Яковенка, докоряли йому, а він ніяк не міг упіймати віддиху, зблідлий, розметаний, потім нарешті вхопив трохи повітря в легені (П. Загребельний);

Вже кілька років сер Генрі страждав на смертельну хворобу – рак легенів (О. Авраменко);

Жаба дихає за допомогою легень, а також і шкіри (з навч. літ.);

* Образно. Мені сниться, що я – легені цього янгола (С. Жадан).

△ (1) Емфізе́ма леге́нь (леге́нів) – захворювання, що характеризується розширенням легень, зниженням еластичності легеневої тканини та зменшенням дихальної поверхні легень.

Емфізема легень частіше зустрічається у коней, робочих волів і мисливських собак. Виникає вона в результаті неправильної експлуатації робочих тварин (з навч. літ.);

Крупо́зне запа́лення леге́нь (леге́нів) див. запа́лення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легені — -нь і -ів, мн. (одн. легеня, -і, ж.). Орган дихання у людини і хребетних тварин, що розміщується в грудній порожнині. Застійні легені — симптомокомплекс, який спостерігається при лівошлуночковій або лівопередсердній недостатності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. легені — Парний дихальний орган хребетних, що дихають атмосферним повітрям; л. ссавців знаходяться у грудній порожнині, вкриті плеврою і поділені на частки (в людини права л. має 3 частки, ліва — 2.; складаються з бронхів і легеневих пухирців. Універсальний словник-енциклопедія
  3. легені — ЛЕГЕ́НІ, нь і ів, мн. (одн. леге́ня, і, ж.). Орган дихання у людини і хребетних тварин, що розміщується в грудній порожнині. Що в неї таке — грип чи запалення легенів? Хіба без лікаря взнаєш (Хижняк, Тамара, 1959, 190); Жаба дихає за допомогою легень, а також і шкіри (Зоол., 1957, 89). Словник української мови в 11 томах