легесенький
ЛЕГЕ́СЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до леге́нький.
Старий був легесенький, як перо, так що Іван майже не чув його тягару на собі і йшов зовсім свобідно (І. Франко);
Десь взялася легесенька сніжинка, крутнулась перед очима і лягла на пересохлих губах холодною краплиною (П. Колесник);
Все то позбігали, повиходжували легесенькі ніжечки дівочі (Марко Вовчок);
Крізь тюлеві гардини просіваються косі жовті вечірні промені, лягаючи легесенькою сіткою тіней на стіну (В. Винниченко);
Довкола ледь-ледь погойдувалися на легесенькому вітерці теплі хвилі нічного лісу (І. Андрусяк);
На обличчі справника тріпнулась легесенька посмішка (М. Сиротюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легесенький — леге́сенький прикметник Орфографічний словник української мови
- легесенький — див. легкий Словник синонімів Вусика
- легесенький — -а, -е. Пестл. до легенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легесенький — Леге́сенький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- легесенький — ЛЕГЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до леге́нький. Десь взялася легесенька сніжинка, крутнулась перед очима і лягла на пересохлих губах холодною краплиною (Кол., На фронті.., 1959, 167); Все то позбігали, повиходжували легесенькі ніжечки дівочі (Вовчок, І, 1955, 181). Словник української мови в 11 томах