легесенький
ЛЕГЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до леге́нький.
Десь взялася легесенька сніжинка, крутнулась перед очима і лягла на пересохлих губах холодною краплиною (Кол., На фронті.., 1959, 167);
Все то позбігали, повиходжували легесенькі ніжечки дівочі (Вовчок, І, 1955, 181).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- легесенький — леге́сенький прикметник Орфографічний словник української мови
- легесенький — див. легкий Словник синонімів Вусика
- легесенький — -а, -е. Пестл. до легенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- легесенький — ЛЕГЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до леге́нький. Старий був легесенький, як перо, так що Іван майже не чув його тягару на собі і йшов зовсім свобідно (І. Словник української мови у 20 томах
- легесенький — Леге́сенький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)