1. Словник української мови в 11 томах

легесенько

ЛЕГЕ́СЕНЬКО. Присл. до леге́сенький.

Сеє сказавши, не озираючись, пішла [Маруся] додому швидко, ступаючи так легесенько, неначе і землі не доторкається (Кв.-Осн., II, 1956, 78);

Він легесенько взяв її за плечі (Фр., VII, 1951, 266).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легесенько — леге́сенько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. легесенько — Присл. до легесенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легесенько — ЛЕГЕ́СЕНЬКО. Присл. до леге́сенький. Сеє сказавши, не озираючись, пішла [Маруся] додому швидко, ступаючи так легесенько, неначе і землі не доторкається (Г. Квітка-Основ'яненко); Він легесенько взяв її за плечі (І. Словник української мови у 20 томах
  4. легесенько — Леге́сенько, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)