легісти

легі́сти

-ів, мн.

Середньовічні західноєвропейські юристи, які розробляли та запроваджували в юридичну практику римське право.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легісти — ЛЕГІ́СТИ, ів, мн. (одн. легі́ст, а, ч.; легі́стка, и, ж.). Середньовічні правники в Західній Європі, які впроваджували в юридичну практику цивільне римське право, протиставляючи його церковному (канонічному) праву та феодальним звичаям. Словник української мови у 20 томах
  2. легісти — легі́сти [від лат. lex (legis) – закон] середньовічні юристи, що впроваджували цивільне римське право, протиставляючи його церковному праву та феодальним звичаям. Словник іншомовних слів Мельничука