лейкоплакія
лейкоплакі́я
-ї, ж.
Дистрофічна зміна слизової оболонки з ороговінням епітелію на слизових оболонках порожнини рота, статевих органів та ін.
Нікотинова лейкоплакія — лейкоплакія, яка розвивається на слизовій оболонці піднебіння в осіб, що зловживають палінням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лейкоплакія — лейкоплакі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лейкоплакія — ЛЕЙКОПЛАКІ́Я, ї, ж., мед. Ураження слизових оболонок, яке характеризується зроговінням покривного епітелію різного ступеня вираженості. Лейкоплаксія може бути як одиничною, так і множинною (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах