1. Великий тлумачний словник сучасної мови

липка

ли́пка

-и, ж.

1》 Зменш. до липа 1). Обдирати як липку.

2》 діал. Таволга.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. липка — ли́пка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. липка — див. держак Словник синонімів Вусика
  3. липка — ЛИ́ПКА, и, ж. діал. Таволга. Скілько тут Сокири не бряжчали, Ні дубчика, ні липки не стяли (Є. Гребінка); Квітнули величезні степові рум'янки, червоно-бузковий шпадник.., запашна липка (З. Тулуб); По алеї із молодих липок .. їхав зелений ридван (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  4. липка — ли́пка (лі́пка) вул. 1. вікно (ст) 2. шиба (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. липка — ЛИ́ПКА, и, ж. 1. Зменш. до ли́па 1. Скілько тут Сокири не бряжчали, Ні дубчика, ні липки не стяли (Греб., І, 1957, 62); По алеї із молодих липок.. їхав зелений ридван (Панч, Гомон. Україна, 1954, 39). 2. діал. Таволга. Словник української мови в 11 томах
  6. липка — Липка, -ки ж. 1) ум. отъ липа. Ой у полі горина, стоїть липка зелена, ой на тій липці... три птахове співають. Чуб. V. 223. 2) Липовая кора, лубъ? А моя хата липками шита. Чуб. V. 412. 3) раст. Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 170. 4) = липці. Для сниманія вишень — очеретяна липка. О. 1861. V. 36. Словник української мови Грінченка