луб

-у, ч.

1》 спец. У рослини – комплекс тканин, що ними органічні речовини переміщуються від листків до коріння.

2》 Внутрішня частина кори листяних дерев, що межує з деревиною.

3》 заст. Виріб із цієї частини кори.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

луб — луб 1 іменник чоловічого роду внутрішня частина кори дерева луб 2 іменник чоловічого роду виріб з внутрішньої частини кори дерева арх. Орфографічний словник української мови
луб — див. кора Словник синонімів Вусика
луб — ЛУБ, у, ч. 1. спец. У рослини – комплекс тканин, через які проходять органічні речовини від листків до коренів. Мікроскопічне .. дослідження ураженої деревини показало.., що міцелій гриба поширюється головним чином у лубі (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
луб — Тканина судинних рослин, складається, переважно, з елементів, які виконують функцію провідників органічних речовин (сітчасті трубки і провідна м'якоть) і механічну функцію (луб'яні волокна); міститься у зовнішній частині деревини. Універсальний словник-енциклопедія
луб — ЛИ́КО (внутрішня частина кори молодих листяних дерев, перев. липи, що легко відокремлюється від стовбура й ділиться на стрічки), ЛУБ, ЛУБО́К, ЛУ́Б'Я. Словник синонімів української мови
луб — ЛУБ, у, ч. 1. спец. У рослини — комплекс тканин, через які проходять органічні речовини від листків до коренів. Мікроскопічне.. дослідження ураженої деревини показало.., що міцелій гриба поширюється головним чином в лубі (Бот. ж., X, 1, 1953, 97). Словник української мови в 11 томах
луб — Луб, -бу и -ба м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. Ном. № 1485. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. Г. Барв. Словник української мови Грінченка