луб
ЛУБ, у, ч.
1. спец. У рослини – комплекс тканин, через які проходять органічні речовини від листків до коренів.
Мікроскопічне .. дослідження ураженої деревини показало.., що міцелій гриба поширюється головним чином у лубі (з наук. літ.);
Розміщений луб у стеблі зовні від камбію, під корою (з навч. літ.).
2. Внутрішня частина кори листяних дерев, що межує з деревиною.
Срібні, холодні кулі роздирали теплу зелень листя, шугали поміж гілляки, дзвонили об твердий, порепаний луб, вбивалися в жилавий м'якуш під корою, зсувалися вниз по пнях (Б.-І. Антонич);
Знімання бересту з дерев здійснюється у весняно-літній та осінній періоди без пошкодження лубу і камбію (з мови документів);
* У порівн. Якраз у тім покою, що був над ліжком батька, лежала серед паркету шкіра дикого вола, груба і суха як луб (Б. Лепкий);
Штани і сорочка, що спочатку були лише мокрі від води, тепер стали від чорного в'язкого болота твердими як луб (К. Гриб).
3. заст., рідко. Те саме, що лубо́к 3.
Коли Турові було зроблено операцію: вийнято з передпліччя кулю, а руку вправлено в луб, надійшов таємний наказ – вирушати в ліси, в УПА (Б. Харчук).
◇ Стоя́ти / ста́ти лу́бом див. стоя́ти;
(1) Як (мов, ні́би і т. ін.) з лу́ба, зі сл. ли́ти. – дуже сильно (про дощ).
Дощ ллє як з луба (Номис);
Часом дощ ллє як з луба, а Кметик лазить по квітнику і визбирує щось по стежках (С. Ковалів);
Насунули такі хмари, що лило як з луба (В. Логвиненко).
Значення в інших словниках
- луб — луб 1 іменник чоловічого роду внутрішня частина кори дерева луб 2 іменник чоловічого роду виріб з внутрішньої частини кори дерева арх. Орфографічний словник української мови
- луб — див. кора Словник синонімів Вусика
- луб — -у, ч. 1》 спец. У рослини – комплекс тканин, що ними органічні речовини переміщуються від листків до коріння. 2》 Внутрішня частина кори листяних дерев, що межує з деревиною. 3》 заст. Виріб із цієї частини кори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- луб — Тканина судинних рослин, складається, переважно, з елементів, які виконують функцію провідників органічних речовин (сітчасті трубки і провідна м'якоть) і механічну функцію (луб'яні волокна); міститься у зовнішній частині деревини. Універсальний словник-енциклопедія
- луб — ЛИ́КО (внутрішня частина кори молодих листяних дерев, перев. липи, що легко відокремлюється від стовбура й ділиться на стрічки), ЛУБ, ЛУБО́К, ЛУ́Б'Я. Словник синонімів української мови
- луб — ЛУБ, у, ч. 1. спец. У рослини — комплекс тканин, через які проходять органічні речовини від листків до коренів. Мікроскопічне.. дослідження ураженої деревини показало.., що міцелій гриба поширюється головним чином в лубі (Бот. ж., X, 1, 1953, 97). Словник української мови в 11 томах
- луб — Луб, -бу и -ба м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. Ном. № 1485. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. Г. Барв. Словник української мови Грінченка