лугівка
лугі́вка
-и, ж., розм.
Лугова річка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лугівка — лугі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лугівка — ЛУГІ́ВКА, и, ж., розм. 1. Лугова річка. Пливуть [ручаї] і дзвенять малиново, І що їм лугівка мала? Мов тепле народжене слово, що з серця шука джерела (А. Малишко). 2. Луговий шлях. Весело постукували об вкочену лугівку копита сірої кобили, безугавно щебетала дитина (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
- лугівка — РІ́ЧКА (водний потік); РІКА́ (перев. великих розмірів); ЛУГІ́ВКА розм. (лугова). Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море, а по берегах річок ніжні верби і лози над водою і в воді радували людську душу (О. Словник синонімів української мови
- лугівка — ЛУГІ́ВКА, и, ж., розм. Лугова річка. Пливуть [ручаї] і дзвенять малиново, І що їм лугівка мала? Мов тепле народжене слово, що з серця шука джерела (Мал., Звенигора, 1959, 261). Словник української мови в 11 томах