1. Великий тлумачний словник сучасної мови

луджений

лу́джений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до лудити.

2》 у знач. прикм. Вкритий полудою (звичайно про залізні вироби).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. луджений — лу́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. луджений — ЛУДЖЕНИЙ – ЛУЖЕНИЙ Луджений. Дієприкм. від лудити; у знач. прикм. – укритий полудою (переважно про залізні вироби): луджена електролітичним способом жерсть (бляха), луджений посуд. Лужений. Дієприкм. від лужити – обробляти лугом. Літературне слововживання
  3. луджений — ЛУ́ДЖЕНИЙ, а, е. у знач. прикм. Укритий полудою (про залізні вироби). Мати висипала рибу у велику луджену миску, заливала водою і, помiтивши серед дрiб'язку щось величеньке, тоненько вигукувала: “Ого, який деруняка!... Словник української мови у 20 томах
  4. луджений — ЛУ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мий. ч. до луди́ти. Удосконалюється технологія виробництва електролітично лудженої і лакованої консервної жерсті (Наука.., 5, 1956, 22). 2. у знач. прикм. Вкритий полудою (звичайно про залізні вироби). Словник української мови в 11 томах