1. Літературне слововживання

луджений

ЛУДЖЕНИЙ – ЛУЖЕНИЙ

Луджений. Дієприкм. від лудити; у знач. прикм. – укритий полудою (переважно про залізні вироби): луджена електролітичним способом жерсть (бляха), луджений посуд.

Лужений. Дієприкм. від лужити – обробляти лугом.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. луджений — лу́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. луджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до лудити. 2》 у знач. прикм. Вкритий полудою (звичайно про залізні вироби). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. луджений — ЛУ́ДЖЕНИЙ, а, е. у знач. прикм. Укритий полудою (про залізні вироби). Мати висипала рибу у велику луджену миску, заливала водою і, помiтивши серед дрiб'язку щось величеньке, тоненько вигукувала: “Ого, який деруняка!... Словник української мови у 20 томах
  4. луджений — ЛУ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мий. ч. до луди́ти. Удосконалюється технологія виробництва електролітично лудженої і лакованої консервної жерсті (Наука.., 5, 1956, 22). 2. у знач. прикм. Вкритий полудою (звичайно про залізні вироби). Словник української мови в 11 томах