1. Літературне слововживання

лука

ЛУКА – ЛУГ

Лука. Місцевість, укрита трав’янистою рослинністю. Дівчата на луці гребли, А парубки копиці клали (Т.Шевченко); А за горами розіслалась широким подолом зелена лука, неначе засіяна ярою рутою (І.Нечуй-Левицький); Доньку на руки, Сина за руку Та й підем, сестро, Гулять на луку (М.Шпак).

Луг1, -у, м. (у) лузі. Лука, але часто ще поросла кущами, а також низина, поросла лісом. У зеленому лузі темному Бурлак проживає (М.Костомаров); За Дніпром стелився в імлистому серпанку залитий сонцем луг (В.Кучер); Степ без краю; зелені та м’які луки понад річкою, темні луги з дібровами (Марко Вовчок).

Луг2, -у, Гідроокис натрію, калію та інших металів, а також розчин деревного попелу. Зайшла [Орися] в хату, щоб набрати лугу для прання (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лука — Лу́ка, люка: — прогалина [13] Словник з творів Івана Франка
  2. лука — (місцевість з травою) луг, (за садибою) царинка, (заплавна) оболонь. Словник синонімів Полюги
  3. Лука — Лука́ іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. лука — Оболонь, заплава, пасовисько, сіножать, сов. луг; (при садибі) левада. Словник синонімів Караванського
  5. Лука — (ім'я) Лукаш Словник чужослів Павло Штепа
  6. лука — див. низовина Словник синонімів Вусика
  7. лука — I л`ука-и, ж. Рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю, що розвивається протягом усього вегетаційного періоду. II лук`а-и, ж. 1》 Вигин переднього або заднього краю сідла. 2》 Дугоподібний вигин русла річки чи берега річки, моря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. лука — ЛУКА́, и́, ж. 1. Вигин переднього або заднього краю сідла. Він на луку в сідлі упирає – До Києва на вороному коні скакає (Панас Мирний); Козак зиркнув на хмару, штурхнув сусіда, який також куняв, руками впершись в луку сідла (Василь Шевчук)... Словник української мови у 20 томах
  9. Лука — Дочекався Луки, ані хліба, ні муки. Про бідних людей, які дуже скоро з'їли що зародило на їх маленьких нивках. Св. Луки 31-го жовтня. Як не придбаєш до Луки, то не буде ані хліба, ані муки. Як не придбаєш за теплої погоди, то будеш терпіти голод. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. лука — ЛУ́КА (рівна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю), ЛАЗ діал.; ЛУГ, ЛУГО́ВИНА, ЛУЖИ́НА розм. (поросла також кущами); ЦА́РИНКА діал. (невеличка лука при садибі, в лісі); ПРИЛУ́КА (по берегах річок, озер); ОБОЛО́НЬ, ОБОЛО́НЯ (заплавні луки). Словник синонімів української мови
  11. Лука — Лука́, -ки́, -ці́, Лу́ко́! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. лука — ЛУ́КА, и, ж. Рівна місцевість, вкрита трав’янистою рослинністю, що розвивається протягом усього вегетаційного періоду. Степ без краю; зелені та м’які луки понад річкою; темні луги з дібровами (Вовчок, І, 1955, 169)... Словник української мови в 11 томах
  13. лука — 1. Рівна місцевість у парку, поросла травою й кущами. 2. Дугоподібний вигин русла річки. Архітектура і монументальне мистецтво