лушпарити

Значення в інших словниках

1. лушпарити — лушпа́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. лушпарити — див. бити Словник синонімів Вусика
3. лушпарити — ЛУШПА́РИТИ, рю, риш, недок., кого, що, розм. Сильно бити. А малеча – хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили (А. Головко); Боженко скочив на естраду і почав лушпарити Іванова по плечах (Ю. Смолич); – Бракує кумедії? – примружився Кифір. Словник української мови у 20 томах
4. лушпарити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
5. лушпарити — ЛУШПА́РИТИ, рю, риш, недок., перех., розм. Сильно бити. А малеча — хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили (Головко, І, 1957, 222). Словник української мови в 11 томах