1. Великий тлумачний словник сучасної мови

лущик

лу́щик

-а, ч.

Стиглий горіх, що вилущується сам.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лущик — лу́щик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лущик — див. горіх Словник синонімів Вусика
  3. лущик — Лущик, -ка м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. см. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя. Черниг. у. Словник української мови Грінченка