1. Великий тлумачний словник сучасної мови

льон

льону, ч., тільки одн.

1》 Однорічна чи багаторічна трав'яниста технічна рослина, зі стебел якої виготовляють волокно, а з насіння – олію.

|| тільки мн. Великі площі цієї рослини, а також самі рослини на них.

Гірський льон — один із видів азбесту.

Зозулин (зозулястий) льон — один із видів моху.

Сланкий льон — сорт льону, стебла якого стеляться землею.

2》 Волокно, що виготовляється з цієї рослини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. льон — льон іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. льон — [л'он] -ну, м. (ў) -н'і, мн. л'они, л'оун'іў Орфоепічний словник української мови
  3. льон — ЛЬОН, льо́ну, ч., тільки одн. 1. Однорічна або багаторічна трав'яниста технічна рослина, зі стебел якої виготовляють волокно, а з насіння – олію. Словник української мови у 20 томах
  4. льон — Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини льонових, лубоволокниста, прядивна та олійна культура, поширена в районах з помірним та холодним кліматом; в Україні бл. 25 видів л. — л. довгунець вирощують на волокно, л. олійний (виготовляють оліфу, лаки, фарби). Універсальний словник-енциклопедія
  5. льон — Льон, льо́ну, льо́нові, в льону́; льони́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. льон — ЛЬОН, льо́ну, ч., тільки одн. 1. Однорічна або багаторічна трав’яниста технічна рослина, з стебел якої виготовляють волокно, а з насіння — олію. Словник української мови в 11 томах