лілія

лі́лія

-ї, ж.

Цибулинна рослина родини лілійних із прямим стеблом і великими, форми дзвона, білими або яскраво забарвленими квітками; вирощується як декоративна.

|| перен. Про кого- чи що-небудь, кольором або ніжністю схоже на квітку цієї рослини.

Водяна лілія — те саме, що латаття.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лілія — Лі́лія іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лілія — Лелія Словник чужослів Павло Штепа
  3. Лілія — нов.; утв. за назвою квітки; лат. lilium — лілія. Ліля, Ліленька, Лілечка, Ліка, Лія. Власні імена людей. Словник-довідник
  4. лілія — ЛІ́ЛІЯ, ї, ж. Цибулинна рослина родини лілійних з прямим стеблом і великими, у формі дзвона, білими або яскраво забарвленими квітками. За якусь хвилину човен вільно загойдався серед білих водяних лілій (П. Словник української мови у 20 томах
  5. лілія — Багаторічна рослина родини лілійних, поширена в пн. півкулі; бл. 70 видів; в Україні один вид — л. лісова; багато декоративних видів і різновидів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. лілія — ЛІ́ЛІЯ (цибулинна рослина родини лілійних із прямим високим стеблом і великими квітками у вигляді дзвона), ЛІЛЕ́Я поет., ЛЕЛІ́Я поет. рідше, КРИН заст. — Я вивів її (лілію) з жовтої і шарлахової лілії Тунберга (О. Словник синонімів української мови
  7. лілія — ЛІ́ЛІЯ, ї, ж. (Lilium). Цибулинна рослина родини лілійних з прямим стеблом і великими, форми дзвона, білими або яскраво забарвленими квітками; вирощується як декоративна. Словник української мови в 11 томах
  8. лілія — Лілія, -лії ж. = лилея. Словник української мови Грінченка