1. Великий тлумачний словник сучасної мови

маленький

мале́нький

-а, -е.

1》 Невеликий розміром, незначний величиною; прот. великий.

|| Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми).

|| Невисокий, низький.

|| Неширокий, вузький.

|| Невеликий обсягом.

2》 Невеликий кількісно; нечисленний.

|| Незначний сумою (про гроші).

3》 Короткий, недовготривалий (про відтинок часу).

4》 Невеликий віком (перев. про дітей); малолітній.

|| у знач. присудк. сл.

|| у знач. ім. маленький, -кого, ч.; маленька, -кої, ж.; маленьке, -кого, с. Про хлопчика, дівчинку, немовля.

5》 Незначний за силою, ступенем свого вияву.

|| Несильний, нетривалий (про явища природи).

|| Тихий, неголосний (про звуки, голос).

|| Який має в незначній мірі риси, ознаки чогось.

6》 Який не має великого значення; неістотний.

|| у знач. ім. маленьке, -кого, с. Щось незначне, не дуже важливе.

7》 перен., зневажл. Позбавлений внутрішньої глибини.

|| Нікчемний (про людину).

8》 Який займає невисоке суспільне або службове становище. Маленька людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маленький — мале́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. маленький — див. МАЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. маленький — див. малий; низький Словник синонімів Вусика
  4. маленький — МАЛЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Невеликий розміром, незначний величиною; малий; протилежне великий. З маленької іскри великий вогонь буває (Номис); Огей маленькими ковтками п'є чай (Олесь Досвітній)... Словник української мови у 20 томах
  5. маленький — ді́ло мале́ньке (зневажл. теля́че) чиє. Що-небудь не стосується когось; хто-небудь не повинен втручатися в якісь справи. — А твоє діло маленьке,— сердито озвався хтось із .. кутка (Ю. Збанацький); — А чого мені радіти..,— огризнувся старий Кажан .. Фразеологічний словник української мови
  6. маленький — МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт. Словник синонімів української мови
  7. маленький — МАЛЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Невеликий розміром, незначний величиною; протилежне великий. З маленької іскри великий вогонь буває (Номис, 1864, № 3840); Огей маленькими ковтками п’є чай (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. маленький — Мали́й, -а́, -е́ 1) Малый, маленькій, небольшой. З малої искри великий огонь буває. Ном. Мала дитина. Мала вербочка. Малі чоботи на мене. На їх сем'ю се мала хата. Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має. Словник української мови Грінченка