мандрівочка

Значення в інших словниках

1. мандрівочка — мандрі́вочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. мандрівочка — МАНДРІ́ВОЧКА, и, ж. Пестл. до мандрі́вка. А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле. Молодому козакові Мандрівочка пахне (з народної пісні); Мандрівочка – рідна тіточка (Номис); Заходився порядкувати і я, бо поки і їхав, й дививсь... Словник української мови у 20 томах
3. мандрівочка — ПО́ДОРОЖ (ПО́ДОРІЖ рідше) (пересування пішки або за допомогою транспортних засобів по місцях, віддалених від чийогось постійного місця проживання), ПОДОРОЖУВА́ННЯ, МАНДРІ́ВКА, МА́НДРИ розм., МАНДРІ́ВОЧКА пестл. розм., ВОЯ́Ж заст., ірон., жарт. Словник синонімів української мови
4. мандрівочка — МАНДРІ́ВОЧКА, и, ж. Пестл. до мандрі́вка. Мандрівочка — рідна тіточка (Номис, 1864, № 11030); А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле. Молодому козакові Мандрівочка пахне (Укр.. лір. пісні, 1958, 76). Словник української мови в 11 томах
5. мандрівочка — Мандрівочка, -ки ж. ум. отъ мандрівка. Словник української мови Грінченка