мандрівничий
мандрівни́чий
-а, -е.
Те саме, що мандрівницький.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мандрівничий — мандрівни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- мандрівничий — див. подорожній Словник синонімів Вусика
- мандрівничий — МАНДРІВНИ́ЧИЙ, а, е. 1. Те саме, що мандрівни́цький. Подорожній спинився погомоніти коло вогню і склав свої мандрівничі пожитки до ніг іншого, бо йому здалося, що подорож його скінчилася (Г. Пагутяк). 2. у знач. ім. мандрівни́чий, чого... Словник української мови у 20 томах
- мандрівничий — МАНДРІВНИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що мандрі́вни́цький. Словник української мови в 11 томах