мандрівничий

МАНДРІВНИ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що мандрі́вни́цький.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандрівничий — мандрівни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мандрівничий — див. подорожній Словник синонімів Вусика
  3. мандрівничий — -а, -е. Те саме, що мандрівницький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мандрівничий — МАНДРІВНИ́ЧИЙ, а, е. 1. Те саме, що мандрівни́цький. Подорожній спинився погомоніти коло вогню і склав свої мандрівничі пожитки до ніг іншого, бо йому здалося, що подорож його скінчилася (Г. Пагутяк). 2. у знач. ім. мандрівни́чий, чого... Словник української мови у 20 томах