маневрений
мане́врений
-а, -е.
1》 Який здійснюється за допомогою маневру (у 1 знач.), без позиційних укріплень (про воєнні дії).
2》 Здатний маневрувати (у 1 знач.), швидко міняти напрямок руху; рухливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маневрений — мане́врений прикметник Орфографічний словник української мови
- маневрений — МАНЕВРЕНИЙ – МАНЕВРОВИЙ Маневрений. 1. Який здійснюється за допомогою маневру, без позиційних укріплень: маневрена війна, маневрений бій. 2. Який має властивість швидко змінювати напрям руху; рухливий: маневрений всюдихід, маневрений комбайн. Літературне слововживання
- маневрений — МАНЕ́ВРЕНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється за допомогою маневру (у 1 знач.), без позиційних укріплень (про воєнні дії). Суворов домігся дозволу розгорнути наступ за Прутом, маючи на меті розгромити у маневрених боях армію Осман-Паші (С. Словник української мови у 20 томах
- маневрений — МАНЕ́ВРЕНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється за допомогою маневру (у 1 знач.), без позиційних укріплень (про воєнні дії). Суворов домігся дозволу розгорнути наступ за Прутом, маючи на меті розгромити у маневрених боях армію Осман-Паші (Добр., Очак. Словник української мови в 11 томах