1. Словник української мови в 11 томах

маневрений

МАНЕ́ВРЕНИЙ, а, е.

1. Який здійснюється за допомогою маневру (у 1 знач.), без позиційних укріплень (про воєнні дії).

Суворов домігся дозволу розгорнути наступ за Прутом, маючи на меті розгромити у маневрених боях армію Осман-Паші (Добр., Очак. розмир, 1965, 244).

2. Здатний маневрувати (у 1 знач.), швидко міняти напрямок руху; рухливий.

У жорстоких боях з переважаючими силами противника партизанам доводилось бути дуже гнучкими і маневреними (Шер., Молоді месники, 1949, 46);

Самохідний комбайн, обладнаний навісним копнувачем, стає більш маневреним (Зерн. комбайни, 1957, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маневрений — мане́врений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. маневрений — МАНЕВРЕНИЙ – МАНЕВРОВИЙ Маневрений. 1. Який здійснюється за допомогою маневру, без позиційних укріплень: маневрена війна, маневрений бій. 2. Який має властивість швидко змінювати напрям руху; рухливий: маневрений всюдихід, маневрений комбайн. Літературне слововживання
  3. маневрений — -а, -е. 1》 Який здійснюється за допомогою маневру (у 1 знач.), без позиційних укріплень (про воєнні дії). 2》 Здатний маневрувати (у 1 знач.), швидко міняти напрямок руху; рухливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маневрений — МАНЕ́ВРЕНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється за допомогою маневру (у 1 знач.), без позиційних укріплень (про воєнні дії). Суворов домігся дозволу розгорнути наступ за Прутом, маючи на меті розгромити у маневрених боях армію Осман-Паші (С. Словник української мови у 20 томах