1. Словник української мови в 11 томах

маневр

МАНЕ́ВР, у, ч.

1. Переміщення військ або флоту з метою створення найдоцільнішого їх згрупування та зайняття найкращої позиції для нанесення удару супротивникові.

Розділившися на три відділи, рушили [монголи] під горбок трьома стежками.. Маневр той показував ясно, що монголи хотіли зі всіх боків обійти й окружити дім відразу (Фр., VI, 1951, 78);

[Касьянов:] Задуманий вами маневр — це щось незрівнянне у військовій науці (Дмит., Драм. тв., 1958, 110).

2. перен. Спритна, хитра дія для досягнення або уникнення чогось; виверт (у 2 знач.), хитрощі.

Зробив [староста] виборчий маневр, винайдений польською шляхтою в Східній Галичині. Закінчив голосування, хоч голосуючих було ще кілька кіп (Март., Тв., 1954, 65);

Мітив [Барвінський] почати здалеку, застосовуючи різних випробуваних обхідних маневрів, а довелося рубати з плеча (Кол., Терен.., 1959, 173).

3. тільки мн. Тактичні або оперативно-тактичні навчання військ або флоту в умовах, близьких до бойових.

— Ще торік влітку саме в страшенну спеку були маневри під Білою Церквою (Н.-Лев., IV, 1956, 277);

— Що ж це таке? — тривожно спитала вона. — Вчора маневри закінчились, і кораблі вернулися з моря, а знов тривога (Кучер, Голод, 1961, 57).

4. спец. Зміна напрямку руху (курсу) судна, літака тощо.

Чудернацькі маневри чорної шхуни привернули увагу козаків (Тулуб, Людолови, II, 1957, 99);

Космонавт може здійснити необхідні для наукових спостережень маневри на орбіті і може робити посадку в будь-якій точці земної кулі (Рад. Укр., 12.VІІІ 1961, 1).

5. тільки мн. Переміщення вагонів і локомотивів на станції для формування поїздів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маневр — мане́вр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. маневр — В-Й тактичний хід; (дипломатичний) КРОК; ЖМ. виверт, викрут, хитрощі, викрутас, комбінація, хід конем, неґ. махінація; мн. МАНЕВРИ, В-Й тактичні надання; (політиків) хитрування, комбінації, ходи; (паротяга) формування поїздів. Словник синонімів Караванського
  3. маневр — -у, ч. 1》 Переміщення військ або флоту з метою створення найдоцільнішого їх згрупування та зайняття найкращої позиції для завдання удару супротивникові. 2》 перен. Спритна, хитра дія для досягнення або уникнення чогось; виверт (у 2 знач.), хитрощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маневр — МАНЕ́ВР, у, ч. 1. Переміщення військ або флоту з метою створення найдоцільнішого їх групування, щоб зайняти найкращу позицію і завдати удару супротивникові. Розділившися на три відділи, рушили [монголи] під горбок трьома стежками .. Словник української мови у 20 томах
  5. маневр — мане́вр (франц. manœuvre, букв. – робота рук) 1. Переміщення військ (флоту) в бойових умовах для виконання оперативних і тактичних завдань. 2. Переносно – спритна дія, виверт. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. маневр — ХИ́ТРОЩІ мн. (неправдиві, нерідко обманні слова, вчинки, хитрий прийом чи задум для досягнення мети), ХИ́ТРІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, КРУТІ́ЙСТВО, ХИТРОМУ́ДРОЩІ мн., розм.; ХИТРИ́НКА розм., ЛУКА́ВИНКА розм. (деяка хитрість, кмітливість); МАНЕ́ВР, ВИ́КРУТ розм. Словник синонімів української мови
  7. маневр — Мане́вр, -ру; -не́ври, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. маневр — рос. маневр 1. Переміщення військ у бойових чи навчальних умовах під час виконання тактичних завдань. 2. Переміщення транспортних засобів, вагонів при формуванні складу потягів. Eкономічна енциклопедія