маневр

ХИ́ТРОЩІ мн. (неправдиві, нерідко обманні слова, вчинки, хитрий прийом чи задум для досягнення мети), ХИ́ТРІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, КРУТІ́ЙСТВО, ХИТРОМУ́ДРОЩІ мн., розм.; ХИТРИ́НКА розм., ЛУКА́ВИНКА розм. (деяка хитрість, кмітливість); МАНЕ́ВР, ВИ́КРУТ розм., ВИ́КРУТКА розм., ВИ́ВЕРТ розм., ВИ́КРУТНІ мн., розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., ФО́КУС розм., ФІ́ҐЛІ-МІҐЛІ мн., розм. (окремий хитрий прийом, спритна дія); ЕКІВО́КИ (перев. словесні викрути, двозначні натяки). Сусана Уласівна пішла на хитрощі: наклала на тарілці на споді купу скибок простої з непитльованого борошна паляниці, а зверху доклала скибками білої питльованої (І. Нечуй-Левицький); Маленька хитрість удалась: взявши лист та нагадавши про вечерю, мати одразу ж вийшла з кімнати (А. Головко); Їх запросили ввійти, і всі увійшли необачно, Лиш Еврілох, відчувши лукавство, іззаду лишився (переклад Б. Тена); Завжди такий непримиренний до брехні і крутійства, він сам тепер викручувався брехнею, наче хлопчак (Ірина Вільде); Вивчаєш роками у високій школі дипломатські хитромудрощі (О. Гончар); Аристарх Стурчак характер сильний, але суперечливий; у ньому відчувається і немилосердність, і непохитність, і мужицька хитринка (В. Логвиненко); Широко розтягнув (Тиміш) міхи баяна і, кинувши на дівчину карим оком, з лукавинкою запитав: — Весною інтересуєшся? (Я. Гримайло); Зробив (староста) виборчий маневр, винайдений польською шляхтою в Східній Галичині (Лесь Мартович); Целя читала той лист з чимраз більшим зачудуваннєм.. Хвилю вона думала, що весь той вступ — се тілько викрут закоханого чоловіка, фраза, вимірена на викликаннє ефекту (І. Франко); (Харько:) Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в'юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води і все звернуть на мене (М. Кропивницький); На каторзі мені злодії розповідали багато про шулерську "працю", і мені тепер видно кожний виверт. Я вже програв шість карбованців (Д. Бузько); Викрутнями перебувається (М. Номис); Я писала її (відповідь) щиро і без жодних педагогічних штук (Леся Українка); Мене тепер ніхто не обтулить, я знаю їхні штучки (Ю. Яновський); — Тільки в мене без фокусів — попередив Килигей. — Помічу, що котрий валюту ковтне — одразу кендюх навиворіт! З цієї хвилини це не вам, це вже республіці належить (О. Гончар); Жолкевський люто грюкнув кулаком по столу. — Знов якісь фіґлі-міґлі! Знов ухиляються (старшини) від певних зобов'язань (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маневр — мане́вр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. маневр — В-Й тактичний хід; (дипломатичний) КРОК; ЖМ. виверт, викрут, хитрощі, викрутас, комбінація, хід конем, неґ. махінація; мн. МАНЕВРИ, В-Й тактичні надання; (політиків) хитрування, комбінації, ходи; (паротяга) формування поїздів. Словник синонімів Караванського
  3. маневр — -у, ч. 1》 Переміщення військ або флоту з метою створення найдоцільнішого їх згрупування та зайняття найкращої позиції для завдання удару супротивникові. 2》 перен. Спритна, хитра дія для досягнення або уникнення чогось; виверт (у 2 знач.), хитрощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маневр — МАНЕ́ВР, у, ч. 1. Переміщення військ або флоту з метою створення найдоцільнішого їх групування, щоб зайняти найкращу позицію і завдати удару супротивникові. Розділившися на три відділи, рушили [монголи] під горбок трьома стежками .. Словник української мови у 20 томах
  5. маневр — мане́вр (франц. manœuvre, букв. – робота рук) 1. Переміщення військ (флоту) в бойових умовах для виконання оперативних і тактичних завдань. 2. Переносно – спритна дія, виверт. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. маневр — Мане́вр, -ру; -не́ври, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. маневр — МАНЕ́ВР, у, ч. 1. Переміщення військ або флоту з метою створення найдоцільнішого їх згрупування та зайняття найкращої позиції для нанесення удару супротивникові. Розділившися на три відділи, рушили [монголи] під горбок трьома стежками.. Словник української мови в 11 томах
  8. маневр — рос. маневр 1. Переміщення військ у бойових чи навчальних умовах під час виконання тактичних завдань. 2. Переміщення транспортних засобів, вагонів при формуванні складу потягів. Eкономічна енциклопедія