мантія
ма́нтія
-ї, ж.
1》 Довгий широкий одяг у вигляді плаща, що спадає до землі.
2》 зоол. Складка шкіри, що огортає тіло деяких безхребетних тварин.
3》 геол. Оболонка земної кулі між її корою та ядром.
Верхня мантія — верхній шар мантії, який розташовується на глибині від 800 до 900 км і бере участь у деформаціях, що викликають гороутворення та складчастість земної кори.
Нижня мантія — нижній шар мантії, що межує на глибині від 2700 до 2900 км.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мантія — ма́нтія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мантія — Довгий ПЛАЩ; (пурпурова) порфіра. Словник синонімів Караванського
- мантія — Верхній одяг архиєреїв та ченців, що являє собою довгу накидку без рукавів Словник церковно-обрядової термінології
- мантія — Кирея, керея, див. одіяння, тога Словник чужослів Павло Штепа
- мантія — МА́НТІЯ, ї, ж. 1. Довгий широкий одяг у вигляді плаща, що спадає до землі. Обидві постаті були дуже схожі на черниць у широких мантіях та клобуках (І. Нечуй-Левицький); Входять Судді в довгих мантіях. За ними несуть стіл, вкритий зеленим сукном (О. Словник української мови у 20 томах
- мантія — ма́нтія (від грец. μάντιον – покривало) 1. Широкий, довгий одяг у формі плаща. 2. Складка шкіри деяких безхребетних тварин (молюсків, раків), що вкриває все тіло. 3. М. Землі – одна з внутрішніх оболонок (геосфер) земної кулі, лежить між земною корою й ядром; пересічна грубизна близько 2900 км. Словник іншомовних слів Мельничука
- мантія — ПЛАЩ (верхній широкий безрукавий одяг), ОПАНЧА́ заст., ОПАНЧИ́НА розм., заст., МА́НТА діал.; МА́НТІЯ (такий одяг, що спадає до землі); ПОРФІ́РА (довга пурпурова мантія). Брудом страшенним укритий Харон: .. Словник синонімів української мови
- мантія — Ма́нтія, -тії, -тією; -тії, -тій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мантія — МА́НТІЯ, ї, ж. 1. Довгий широкий одяг у вигляді плаща, що спадає до землі. Обидві постаті були дуже схожі на черниць у широких мантіях та клобуках (Н.-Лев., II, 1956, 69); Сухе лице під чорним прокурорським ковпаком.. Словник української мови в 11 томах