1. Великий тлумачний словник сучасної мови

марал

мара́л

-а, ч.

Великий олень з гіллястими рогами (у самця), що живе в гірських лісах від Тянь-Шаню до Прибайкалля.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марал — мара́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. марал — МАРА́Л, а, ч. Великий олень з гіллястими рогами (у самця), що живе в гірських лісах від Тянь-Шаню до Прибайкалля. Натрус грав на сопілці .. З її допомогою він принаджував маралів, полюючи навесні на їх цілющі роги (В. Словник української мови у 20 томах
  3. марал — мара́л (тюрк.) підвид оленя звичайного. Населяє ліси гірських районів від Тянь-Шаню і Алтаю до західного Прибайкалля включно. З нескостенілих рогів (пантів) М. добувають пантокрин. Розводять у південних районах Сибіру. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. марал — МАРА́Л, а, ч. Великий олень з гіллястими рогами (у самця), що живе в гірських лісах від Тянь-Шаню до Прибайкалля. Натрус грав на сопілці.. З її допомогою він принаджував маралів, полюючи навесні на їх цілющі роги (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 152). Словник української мови в 11 томах