марник

ма́рник

-а, ч., зах.

Біс.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марник — Марник, -ка м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434. Словник української мови Грінченка