марник

Марник, -ка

м. Бѣсъ. Вх. Лем. 434.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марник — -а, ч., зах. Біс. Великий тлумачний словник сучасної мови