марниця

Значення в інших словниках

1. марниця — марни́ця іменник жіночого роду дрібниця, дурниця діал. Орфографічний словник української мови
2. марниця — Марни́ця. 1. Дріб’язок. Крілика купить собі й найбіднійший зарібник за 6-8 корон та примістить єго в якій-небудь видкій скрини в якімсь сухім закутку й погодує єго якою- небудь марницею (Товариш, 1908, 101). 2. перен. Українська літературна мова на Буковині
3. марниця — див. дрібниця Словник синонімів Вусика
4. марниця — -і, ж., діал. Дрібниця, дурниця (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. марниця — МАРНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Дрібниця, дурниця (у 1 знач.). Нараз [Олекса] спитав: – Скажи мені, люба дівчино, чи ти будеш і в нас дома тратити стільки часу на марниці? (О. Кобилянська); – Пане суддя! Це, що я забив Свансона і його сина, – марниця. Словник української мови у 20 томах
6. марниця — ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б'ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм., ПУСТЕ́ розм., ДЕ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩО розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ДУРНИ́ЧКА розм., НІКЧЕ́МНИЦЯ розм., ДУ́РОЩІ розм. Словник синонімів української мови
7. марниця — Марни́ця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. марниця — МАРНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Дрібниця, дурниця (у 1 знач.). Нараз [Олекса] спитав: — Скажи мені, люба дівчино, чи ти будеш і в нас дома тратити стільки часу на марниці? (Коб., III, 1956, 346); — Пане суддя! Це, що я забив Свансона і його сина, — марниця. Словник української мови в 11 томах