1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мезинець

мези́нець

-нця, ч., діал.

Мізинець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мезинець — мези́нець іменник чоловічого роду мізинець діал. Орфографічний словник української мови
  2. мезинець — МЕЗИ́НЕЦЬ, нця, ч., діал. Мізинець. [Самрось:] Та нехай мене свята паска поб'є, коли я її хоч мезинцем черкнув (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  3. мезинець — МЕЗИ́НЕЦЬ, нпя, ч., діал. Мізинець. [Самрось:] Та нехай мене свята паска поб’є, коли я її хоч мезинцем черкнув (Кроп., II, 1958, 30). Словник української мови в 11 томах
  4. мезинець — Мезинець, -нця, и пр. см. мизинець и пр. Словник української мови Грінченка