1. Великий тлумачний словник сучасної мови

менжувати

менжува́ти

див. менджувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. менжувати — менжува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. менжувати — МЕНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Менджувати. – Ото ж то й є, .. чужими [грішми] і хоче менжувати (Панас Мирний); Бранцями, вони [татари] менжували, як худобою, і з цього найбільше терпіла Україна, яка межувала з татарами (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  3. менжувати — МЕНЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Баришувати. — Ото ж то й є,.. чужими [грішми] і хоче менжувати (Мирний, І, 1954, 198); Бранцями, вони [татари] менжували, як худобою, і з цього найбільше терпіла Україна, яка межувала з татарами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 123). Словник української мови в 11 томах