1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мерзлота

мерзло́та

-оти, ж.

Мерзлий стан ґрунту; замерзлий ґрунт.

Вічна мерзлота — шар мерзлого ґрунту у північних районах Землі, що не відтає протягом усього року.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерзлота — мерзло́та́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мерзлота — МЕРЗЛО́ТА́, о́ти́, ж. Мерзлий стан ґрунту; замерзлий ґрунт. – Де так, сину, довго барився? А я вже чого не передумала: чи не впав на дорозі. Мерзлота, слизота тепер, що й здоровий валиться з ніг (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. мерзлота — МЕРЗЛО́ТА́, о́ти́, ж. Мерзлий стан грунту; замерзлий грунт. — Де так, сину, довго барився? А я вже чого не передумала: чи не впав на дорозі. Мерзлота, слизота тепер, що й здоровий валиться з ніг (Стельмах, Правда.., 1961, 96). Словник української мови в 11 томах