металево

метале́во

Присл. до металевий 2), 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. металево — метале́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. металево — МЕТАЛЕ́ВО. Присл. до метале́вий 2, 3. Коли Кузьма Осадчий прорубував свіжу траншею, земля під його бульдозером скреготнула різко, металево (О. Гончар); Маслов, металево блиснувши очима, приступив до Миколи, вставився поглядом йому в обличчя (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. металево — МЕТАЛЕ́ВО. Присл. до метале́вий 2, 3. Коли Кузьма Осадчий прорубував свіжу траншею, земля під його бульдозером скреготнула різко, металево (Гончар, Тронка, 1963, 285); Маслов, металево блиснувши очима, приступив до Миколи... Словник української мови в 11 томах