метеорит
метеори́т
-а, ч.
Тіло космічного походження, що досягло поверхні Землі, не встигнувши повністю випаруватися або розпилитися в атмосфері.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- метеорит — метеори́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- метеорит — МЕТЕОРИ́Т, а, ч. Тіло космічного походження, що досягло поверхні Землі, не встигнувши повністю випаруватися або розпилитися в атмосфері; воно може бути залізним, залізно-кам'яним і кам'яним. Словник української мови у 20 томах
- метеорит — метеори́т (від грец. μετέωρος – той, що перебуває вгорі, в повітрі) космічне тіло, переважно залізне або кам’яне, що падає на Землю з міжпланетного простору. Словник іншомовних слів Мельничука
- метеорит — МЕТЕОРИ́Т, АЕРОЛІ́Т заст., МЕТЕОРОЛІ́Т заст. У минулому столітті метеорити частіше іменувалися метеоролітами, тобто метеорними каменями, або аеролітами — повітряними каменями (з журналу). Словник синонімів української мови
- метеорит — Метеори́т, -та; -ри́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- метеорит — МЕТЕОРИ́Т, а, ч. Тіло космічного походження, що досягло поверхні Землі, не встигнувши повністю випаруватися або розпилитися в атмосфері; воно може бути залізним, залізно-кам’яним і кам’яним. Словник української мови в 11 томах