методика

мето́дика

-и, ж.

1》 Сукупність взаємозв'язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої роботи.

2》 Документ, який описує послідовність методів, правил і засобів виконання роботи.

3》 Вчення про методи викладання певної науки, предмета.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. методика — мето́дика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. методика — [меитодиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  3. методика — Спосібність Словник чужослів Павло Штепа
  4. методика — МЕТО́ДИКА, и, ж. 1. Сукупність взаємопов'язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої роботи. Мічурін показав Калініну всі свої досягнення, всі зразки нових дерев, всі сміливі починання... Словник української мови у 20 томах
  5. методика — мето́дика (грец. μεθοδικά) 1. Розділ педагогіки, що вивчає і складає правила і методи викладання якогось навчального предмета. 2. Узагальнення досвіду, способів, прийомів доцільного здійснення будь-якого завдання. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. методика — Мето́дика, -ки, -ці; -дики, -дик Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. методика — МЕТО́ДИКА, и, ж. 1. Сукупність взаємозв’язаних способів та прийомів доцільного проведення будь-якої роботи. Мічурін показав Калініну всі свої досягнення, всі зразки нових дерев, всі сміливі починання... Словник української мови в 11 томах
  8. методика — рос. методика 1. Конкретизація методу, доведення його до чіткого опису способу здійснення розробок, розрахунків, прогнозів, оцінок кон'юнктури тощо. Eкономічна енциклопедія