1. Великий тлумачний словник сучасної мови

методист

методи́ст

-а, ч.

1》 Фахівець із методики викладання якого-небудь предмета.

2》 Член протестантської секти, що виникла в англіканстві на початку 18 – наприкінці 19 ст. і перетворилася на самостійну церковну організацію, яка закликає до методичного, неухильного виконання християнами їхніх релігійних обов'язків.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. методист — методи́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. методист — МЕТОДИ́СТ¹, а, ч. Фахівець із методики викладання якого-небудь предмета. Зуєв був також видатним методистом свого часу (з наук.-попул. літ.); Учитель-методист. МЕТОДИ́СТ², а, ч. Прихильник, послідовник методизму (див. методи́зм²). Методисти (26 млн.). Словник української мови у 20 томах
  3. методист — Методи́ст, -та; -ди́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. методист — МЕТОДИ́СТ, а, ч. Фахівець з методики викладання якого-небудь предмета. Зуєв був також видатним методистом свого часу (Видатні вітч. географи.., 1954, 81). Словник української мови в 11 томах