1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мигонути

мигону́ти

-ну, -неш, док., однокр.

Підсил. до мигнути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мигонути — мигону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мигонути — МИГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр. Підсил. до мигну́ти. Тихо було увечері, коли вчулася ступа чиясь і щось мигонуло мимо віконця (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. мигонути — МИГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр. Підсил. до мигну́ти. Тихо було увечері, коли вчулася ступа чиясь і щось мигонуло мимо віконця (Вовчок, І, 1955, 298). Словник української мови в 11 томах
  4. мигонути — Мигону́ти, -ну́, -не́ш гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка. Г. Барв. 466. Словник української мови Грінченка