минтус

ми́нтус

-а, ч., діал.

Шматок хліба для жебрака.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. минтус — Ми́нтус, -са м. Ломоть, кусокъ хлѣба, полученный нищимъ (Левч. 66), вообще всякая съѣдобная подачка нищему; отсюда минтуси — просто подачки, остатки пищи, даваемые нищимъ и пр. Там би мати минтусами краденими годувала. Черниг. у. см. мантули, мантулки. Словник української мови Грінченка