миряни
миря́ни
-рян, мн. (одн. мирянин, -а, ч.; мирянка, -и, ж.), заст.
1》 Люди, що живуть у миру (див. мир II 4)), не мають духовного звання і не належать до духовного сану.
2》 іст. Члени сільської громади, миру (див. мир II 3)); селяни.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- миряни — МИРЯ́НИ, ря́н, мн. (одн. миря́нин, а, ч.; миря́нка, и, ж.), заст. 1. Люди, що живуть у миру (див. мир² 4), не мають духовного звання і не належать до духовного сану. Були [у пеклі] і штатські, і воєнні. Були і панські, і казенні, Були миряни і попи (І. Словник української мови у 20 томах
- миряни — МИРЯ́НИ, ря́н, мн. (одн. миря́нин, а, ч.; миря́нка, и, ж.), заст. 1. Люди, що живуть у миру ( див. мир² 4), не мають духовного звання і не належать до духовного сану. Були [у пеклі] і штатські, і воєнні. Словник української мови в 11 томах