митьма

ми́тьма

присл., зах.

Урізнобіч.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. митьма — Ми́тьма нар. = митусь. Вх. Зн. 36. Словник української мови Грінченка