можновладство

Значення в інших словниках

1. можновладство — можновла́дство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. можновладство — МОЖНОВЛА́ДСТВО, а, с., заст. 1. Становище можновладця. 2. Збірн. до можновла́дець 1. Помолившись за спасіння душі в самій крайній дев'ятій церкві Запорозької Січі, він одразу ж з її порога поніс люту злобу свою до шляхетського можновладства (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
3. можновладство — Можновла́дство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. можновладство — МОЖНОВЛА́ДСТВО, а, с., заст. 1. Становище можновладця. 2. Збірн. до можновла́дець 1. Помолившись за спасіння душі в самій крайній дев’ятій церкві Запорозької Січі, він одразу ж з її порога поніс люту злобу свою до шляхетського можновладства (Стельмах, І, 1962, 14). Словник української мови в 11 томах
5. можновладство — Можновладство, -ва с. 1) Могущество, всевластіе. Над усяку честь і славу жадала можновладства да скарбів. К. Пс. 7, 2) Вельможи. Все католицьке й наше можновладство. К. ЦН. 168. Словник української мови Грінченка