молитовний

молито́вний

-а, -е.

Прикм. до молитва 1).

|| Признач. для молитви.

|| Такий, як за молитви.

|| Який є молитвою (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молитовний — молито́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. молитовний — (тон) тихомирний, упокорений, покірний; (погляд) благальний. Словник синонімів Караванського
  3. молитовний — МОЛИТО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до моли́тва 1. [Річард:] Я думав – то зібрання молитовне (Леся Українка); Богослужіння замінені молитовними зборами, які проводяться кілька разів на тиждень, але обов'язково у неділю (з навч. літ.); // Признач. для молитви. Словник української мови у 20 томах
  4. молитовний — Молито́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. молитовний — МОЛИТО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до моли́тва 1. [Річард:] Я думав — то зібрання молитовне (Л. Укр., III, 1952, 25); П’ятидесятники на своїх молитовних зборах доводять себе до нестями, б’ються в істериці (Наука.., 6, 1959, 49); // Признач. для молитви. Словник української мови в 11 томах